Вето

Вето - (латин. veto — забороняю) — 1. Заборона, накладена особами, які мають право приймати рішення про заборону. 2. У міжнародному праві В. називають право постійного члена Ради Безпеки ООН заборонити прийняття рішення, відхилити його. Вето - у сучасному праві - акт, який забороняє або не допускає набрання чинності законом чи іншим нормативним актом або рішенням того чи іншого органу (посадової особи). Розрізняють абсолютне (резолютивне) вето, тобто остаточне відхилення нормативного акта, та відносне (відкладальне, суспенсивне) вето, коли відхилений нормативний акт може бути прийнятий новим голосуванням або іншою процедурою, а також загальне вето (акт відхиляється в цілому) і часткове вето (відхиляється окрема частина чи норма).