Теорія нормативізму

Теорія нормативізму — один із напрямів сучасного юридичного позитивізму. Творець Г. Кельзен (1881–1973) називав своє вчення “чистою” теорією права. Поділяючи сфери пізнання на сферу суттєвого і сферу необхідного, він відносив право до сфери необхідного, яка ніяк не зв’язана зі світом буття, не залежить від дійсності, існує сама по собі як логічна конструкція, що перебуває в соціальній і політичній порожнечі. Сила права і його джерело у самому праві. Спільним джерелом правових норм є бездоганно сформульована людською свідомістю основна норма. За її допомогою право створює ієрархічний порядок, при якому нижчі норми утворюються з вищих. Вищий ступінь права — Конституція— бере свою обов’язковість в основній нормі. Нижчий ступінь утворюють так звані індивідуальні норми, створені судом і органами управління стосовно окремих правових ситуацій.