Акредитація

Акредитація (від латин. accredo-довіряю) — 1. У міжнародному праві — сукупність дій, пов'язаних з призначенням і вступом у дію (на посаду) постійного представника держави, глави дипломатичного представництва у певній державі чи міжнародній організації. 2. У журналістській практиці — офіційно надане журналістам право брати участь у прес-конференціях, бути спостерігачами на конференціях, зборах, з'їздах, сесіях парламенту тощо. Акредитація - 1) у міжнародному праві процедура надання особі повноважень представляти одну державу в іншій як керівникові дипломатичної установи (посольства, консульства) або представляти державу в міжнародній організації; 2) процедура, за якою державна акредитаційна організація в документальній формі офіційно засвідчує правочинність і компетентність конкретної юридичної особи здійснювати певний вид діяльності; 3) акредитація вищого навчального закладу - процедура державного визнання відповідності його діяльності державним вимогам і стандартам освіти; державне визнання статусу (рівня Акредитації) вищого навчального закладу. Акредитація - офіційне визнання технічної компетентності уповноваженого органу в проведенні атестації фахівців з НК об'єктів, підпорядкованих Держнаглядохоронпраці України. Акредитація - процедура, у ході якої національний орган з акредитації документально засвідчує компетентність юридичної особи чи відповідного органу з оцінки відповідності виконувати певні види робіт (випробування, калібрування, сертифікацію, контроль).