Афект

Афект (латин. affectus — настрій, хвилювання, пристрасть) — короткочасне надбурхливе, вибухове переживання, надмірне емоційне піднесення (гнів, жах, лють, відчай, раптова велика радість). Психічний стан, ознакою якого є домінування певної емоції, що зумовлює особливості сприймання подразників і характер дій особи. Обсяг поняття охоплює всі афективно забарвлені психічні стани незалежно від їх глибини, плинності та інших ознак. Зміст поняття А. визначається характером впливу афективного стану на свідомість, а саме — обмеженням або знищенням здатності особи сприймати себе, оточення, свої дії, здатності ними керувати. Ця ознака обумовлює юрид. значення особливих проявів Б., відомих як А. фізіологічний і А. патологічний. Ці хворобливі форми А. об'єднує надзвичайність реакції для особи, раптовість виникнення (несподіваність для суб'єкта), яка має об'єктивні ознаки і відчувається суб'єктивно, фазність перебігу, типові судинно-вегетативні прояви, обмеження мовної продукції, неадекватність причини і результату дій, раптовість виходу з фіз. і психічним виснаженням, часткова або повна амнезія вчиненого. Розрізняє їх глибина розладу свідомості. Виділяють стенічні (грецьк. ( ) — сила) Б.: радість, екстаз, гнів, ненависть, лють та астенічні (грецьк. ( ) — слабкість, безсилля) Б.: страх, нудьга, тривога, відчай. Серед стенічних А. розрізняють позитивні (радість, екстаз) і негативні (гнів, лють). За динамічними особливостями виділяють афективний стан як поступово зростаючу емоційну напруженість особи і А. як короткочасну бурхливу емоційну реакцію. Відрізняють також А. психічно здорових осіб і А. у осіб з непсихотичними розладами психічної діяльності. Афект - сильне хвилювання, що раптово виникає внаслідок значущого для особи психічного подразнення, стрімко розвивається і призводить до звуження свідомості, послаблення контролю за своїми діями, переходу значною мірою від розумового керування ними до інстинктивного. Існує два види афекту: фізіологічний і патологічний. Фізіологічний афект, хоча і впливає на психіку зазначеним чином, та все ж не позбавляє людину можливості контролювати свої дії і відповідати за них. Патологічний афект призводить до глибокого потьмарення свідомості та автоматичних безцільних дій.